Головне управління ДПС у Запорізькій області
Запорізькі підприємці поповнили бюджети громад на 214 мільйонів гривень
За два місяці 2020 року до місцевих бюджетів Запорізького регіону від фізичних осіб-підприємців надійшло 214 мільйонів 200 тисяч гривень єдиного податку. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, рівень надходжень перевищив минулорічний майже на 21 мільйон або на 10,7 відсотка.
Зростання показників зафіксовано на всіх територіях, зокрема, суб'єкти малого і середнього підприємництва обласного центру спрямували до скарбниці 138,5 мільйона, мелітопольські і веселівські – 22,5 мільйона, бердянські і приморські – 16,8 мільйона, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 6,5 мільйона, василівські та михайлівські – 5,2 мільйона. Від підприємців Запорізького району надійшло 5 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 4,9 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – 4,6 мільйона, Оріхівського та Гуляйпільського районів 4,2 мільйона, Вільнянського, Новомиколаївського районів 3,4 мільйона, Якимівського та Приазовського районів – 2,8 мільйона.
Станом на початок березня у Запорізькій області зареєстровано 71500 фізичних осіб-підприємців, порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість ФОПів зросла на 4340. Зокрема, 49435 із них перебувають на спрощеній системі оподаткування та сплачують єдиний податок, 20894 обрали загальну систему, 1171 – займаються незалежною професійною діяльністю.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Які штрафні санкції не застосовуються до 31 травня?
Відповідно до Закону України №533-ІХ не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені з 1 березня по 31 травня 2020 року. Санкції застосовуватимуться лише за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах;
- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.
Також з 1 березня по 31 травня платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Штрафні санкції з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня тимчасово не застосовуються за наступні порушення:
- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
- несвоєчасне подання звітності до податкових органів.
Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня, штраф не застосовується.
Крім того, з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Ці норми встановлені Законом України від 17.03.2020р. №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)".
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Для розміщення на сайтах ОТГ, органах влади, ЗМІ та громадських організацій
Товари передаються працівнику безоплатно: які наслідки при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб?
Об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, зокрема, дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Крім того, дохід, отриманий платником у вигляді додаткового блага, є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки податку і збору.
Отже, у разі якщо підприємством безоплатно передаються працівнику товари, то їх вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах за ставками 18% та 1,5%.
При цьому для військового збору не передбачено застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Зазначена норма передбачена пп. 163.1.1 ст. 163, пп. 164.2.17 "е", п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.
Дохід платника єдиного податку та заповнення книги обліку доходів і витрат
Для підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
До суми доходу за звітний період також включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Для платника єдиного податку 3-ї групи, який є платником ПДВ до суми доходу включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
При цьому до доходу не включаються пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат і відшкодувань, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
У разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) доходом підприємця-платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням відсотків (комісії) банку.
Підприємці – платники єдиного податку ведуть книгу обліку доходів і книгу обліку доходів і витрат за формою, встановленою наказом МФУ № 579 від 19.06.2015.
Підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів. Підприємці – платники єдиного податку 3-ї групи, які зареєстровані платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат.
Записи у Книзі обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою (окремо в готівковій та безготівковій формі) (п. 5 та п. 6 Наказу №579).
Отже, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, а датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок або отримання готівки в касу.
Зазначена норма передбачена ст. 292, п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу.
Декларування 2020
За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку
З 1 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2019 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.
Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.
Це такі умови:
– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;
– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);
– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має про це відмітку у паспорті.
– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.
Для отримання податкової знижки до податкового органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2020 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.
Підприємство – платник єдиного податку тимчасово припиняє господарську діяльність. Чи сплачувати земельний податок?
Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 3-ї групи для провадження господарської діяльності.
Тобто, у разі тимчасового припинення господарської діяльності, підприємство – платник єдиного податку 3-ї групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, і як наслідок, не виконуються умови, які звільняють такого платника від сплати земельного податку.
Отже, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п. 269.1 ст. 269, п. 270.1 ст. 270, п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.
Фізична особа продає продукцію, вирощену на власній земельній ділянці: що необхідно знати про оподаткування?
До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. Якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Розмір земельних ділянок, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) іі власник подає податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок.
Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.
Тобто, підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена такою фізичною особою на земельних ділянках, є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ.
Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).
У довідці зазначаються:
- паспортні дані власника сільськогосподарської продукції (прізвище, ім’я та по батькові, серія і номер паспорта, ким і коли виданий), місце проживання (область, район, населений пункт, вулиця, будинок, корпус, квартира);
- реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків власника сільськогосподарської продукції згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- вид цільового призначення земельної ділянки;
- розмір земельної ділянки у гектарах;
- ініціали та прізвище голови або секретаря виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради;
- дата, до якої дійсна довідка.
Отже, довідка видається власнику сільськогосподарської продукції окремо на кожну земельну ділянку, яка була використана для вирощування (вироблення) сільськогосподарської продукції.
На земельні ділянки, які здані в оренду іншим суб’єктам господарювання (не використовується безпосередньо платником податків), довідка не видається.
Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) зазначені умови не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах (податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%)
Такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177), а також сплатити податок з таких доходів.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.24 ст. 165 Податкового кодексу.
Підприємець має заборгованість з єдиного внеску, чи можливо її розстрочити?
Підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Cума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Якщо підприємцем не отримано дохід у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
При цьому сума единого внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2020 році – 1039,06 грн.).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення по сплаті заборгованості єдиного внеску.
Зазначена норма передбачена ст. 7, част. 11 та 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Декларування 2020
Отримано спадок: за яких умов оподатковуються об’єкти спадщини та подається декларація?
З початку 2020 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року.
Громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на дві категорії:
- особи, які зобов’язані подати річну декларацію,
- особи, які мають право подати декларацію.
Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2020 року).
Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164; п. 174.2, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу.
Збільшення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ
Відповідно до п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу обчислюється реєстраційна сума, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (åНакл).
Складовою формули обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ є сума поповнення електронного рахунку ( åПопРах).
åПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.
На рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:
- з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно доп. 200 1.3 ст. 200 1ПКУ;
- з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
- з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
- з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.41ст. 43 ПКУ.
Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел, не передбачено.
Здійснення платником єдиного податку діяльності, не внесеної в Реєстрплатників єдиного податку: податкові наслідки
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п.299.1 ст. 299 Податкового кодексу).
До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (п.п.8) п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Отже, платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності (п.п. 7) п.п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).
У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб (п.177.6 ст.177 ПКУ)
Перехід підприємства на спрощеній системі оподаткування на сплату податку на прибуток: коли це обов’язково
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку 3-ї групи (понад 5 млн. грн.) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату податку на прибуток підприємств, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 - п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.
ГУ ДПС у Запорізькій області
Запорізькі ЦОПи тимчасово працюватимуть за скороченим графіком
У період карантину з метою профілактики, запобігання поширення та мінімізації інфікування корона вірусом для центрів обслуговування платників податків запроваджено тимчасовий режим роботи за скороченим графіком.
Крім того, відповідно до наказу ГУ ДПС у Запорізькій області в місцях прийому відвідувачів, де центри обслуговування платників не створено (управління податкових сервісів та контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Запорізькій області) режим роботи встановлено з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. з обідньою перервою, та технічними перервами для санітарної обробки щогодини на 10-15 хвилин.
Центри обслуговування у м. Запоріжжя та області працюватимуть за наступним графіком (з обідньою перервою та технічними перервами):
– ЦОП Олександрівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Вознесенівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Бердянської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Приморської ДПІ – з 10-00 до 13-00;
– ЦОП Пологівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Оріхівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Гуляйпільської ДПІ – з 10-00 до 13-00;
– ЦОП Токмацької ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Чернігівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;
– ЦОП Василівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;
– ЦОП Мелітопольської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Веселівської ДПІ – з 10-00 до 13-00;
– ЦОП Якимівської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Приазовської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Енергодарської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Вільнянської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Новомиколаївської ДПІ – з 10-00 до 16-00;
– ЦОП Запорізької ДПІ – з 10-00 до 13-00.
Ознайомитись з Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.03.2020р. №834 "Про тимчасовий режим роботи на період карантину" можна за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/data/normativ/000/003/74482/GU_834.pdf.
Головне управління ДПС у Запорізькій області
