ТИ – ВІЧНИЙ БІЛЬ, АФГАНІСТАН
Вже традиційно учні КЗ «Нововодянська ЗОШ І – ІІІ ступенів» відзначають ряд заходів, присвя?чених воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні, щоб вшанувати тих, хто поліг на афганській землі. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, свято вірячи, що виконують свій інтернаціональний обов’язок.
Афганістан… Уже близько сорока років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.
За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження – мужніли і загартовувались.
Тринадцять випускників нашої школи служили у тій кривавій та страшній війні. Не повернувся із Афганської війни наш земляк, випускник Нововодянської школи Цимбалюк Олександр Анатолійович. Сільський хлопець, який також, як і всі юнаки, мріяв про своє щасливе і безтурботне майбутнє. На стінах нашої школи висить меморіальна дошка, яка нагадує всім нам, що в цій школі вчився звичайний український юнак Цимбалюк Олександр, який в нашій пам'яті залишиться вічно молодим.
12 лютого учні 8 класу з класним керівником Назаренко А. А. підготували захід для учнів 5 – 11 класів про ці події, танцювальний колектив «Барвінок» продемонстрував свій новий танець «Мальви» на однойменну пісню Ані Лорак. Учні нашої школи взяли опіку над могилою Олександра Цимбалюка, бо, на жаль, не лишилося живих родичів. 14 лютого діти поклали квіти до могили, до меморіальної дошки на стінах школи, відвідали у шкільному музею тематичну виставку та подивилися на фотографії, ордени, листи, привітали воїнів-афганців листівками.
З кожним роком все далі історія відділяє нас від вогняних років афганської війни. Але час непідвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Давайте ж будемо пам’ятати воїнів-ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі: у спогадах, у снах, у думках.
З повагою заступник директора з виховної роботи
Іванна Хорошевська
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
