Довга коса – дівоча честь і краса
З давніх-давен в Україні символом дівочої гідності і честі, працьовитості, охайності була дівоча коса. Про неї крізь віки пройшло безліч легенд, поезій, прислів'їв, приказок, примовок, пісень. Дівоча коса - купана в любистку, руті та м'яті, оспівана поетами і піснярами. Народні обряди, пов'язані з дівочою косою, супроводжують дівчинку від ЇЇ народження.
Так 17 грудня народний фольклорний колектив “Джерело” комунального закладу "Інформаційно-просвітницький центр культури і дозвілля" Водянської сільської ради ( кер. Л.Мироненко) разом з дітьми і батьками 1-го класу показали присутнім (учням Водянської ЗОШ №1) обряд «Закосичення» під такою гарною назвою «Довга коса – дівоча честь і краса».
Ведуча свята Любов Мироненко повела присутніх у сиву давнину і розповіла присутнім про звичаї і обряди , які проводили наші пращури. Так, у народі існувало повір'я: якщо дівчинка народжувалася з довгим волоссям, то в майбутньому на неї чекає життя в багатстві і розкоші. Вже з моменту першої купелі починалась турбота батьків про волосся дівчинки. Стригти його не дозволялось, поки дитині не виповниться рік. Після цього влаштовували обряд перших «пострижин». Здійснював його хрещений батько. Перед тим, як виконати цей ритуал, він мав виголосити примовку-побажання, щоб у дівчинки росло густе волосся, щоб руса коса лягла до пояса.
За народним повір'ям, якщо хлопчиків стригли часто, то дівчаткам після одного року заборонялось стригти волосся. Мама ретельно стежила за ним, мила його в пахучих травах, розчісувала, прикрашала стрічками. Колись на Україні в усіх родинах існував непорушний звичай: прокинувшись, дівчинка мусила вмитись, розчесатись і зв'язати волосся, а те, що залишалося на гребінці, спалювалось, бо існувало в народі повір'я: «Якщо з нього зів'є птах кубло, болітиме голова». Вважалося найбільшою неохайністю братися за будь-яку роботу з розпущеним волоссям. Про таких казали: «У неї на голові сорока гніздо звила». Підростала наша дівчинка і настав час, коли вона стала помічницею, їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ, турбот. Дівчинці вже заважало розпущене волосся, тому треба було його заплітати, і з'явився гарний, дивної краси, великого змісту обряд першого «закосичення», дуже важливий для духовного розквіту кожної дівчинки 5-7 років.
Згідно з обрядом, благословляли своїх донечок. А хто ж, як не рідна матуся, благословляє на добре, щире життя у достатку, у праці, научає на добре ставлення до людей.
Протягом свята прозвучало багато обрядових пісень у виконані НФК «Джерело»: «Зеленеє жито», «Ой чого калино віти похилила», «Стоїть козак на чорній кручі», «Розпрягайте хлопці коней», «Волиняночка», «Ой місяцю ясний, то вечірня зоря», «Ой у лузі, по долині», «Сидить батько» та інші.
Наприкінці свята всіх присутніх пригощали смачним короваєм у вигляді коси з вінком.
Микола Ященко
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
