Консультація міністра юстиції
Представництво сторін у виконавчомупровадженні
Поняття «представництво» означаєправовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана, абомає право, вчинитиправочинвідіменідругоїсторони, яку вона представляє.
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але відвласногоімені, а також особа, уповноважена на веденняпереговорівщодоможливих у майбутньомуправочинів. Представництвовиникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з іншихпідстав, встановлених актами цивільногозаконодавства.
Цеправовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.
Слідзазначити, щовідповідно до статті 15 Закону України «Про виконавчепровадження» (далі-Закон), сторонами у виконавчомупровадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізичнаабоюридична особа чи держава, на користьчи в інтересахяких видано виконавчий документ. Боржником є визначенавиконавчим документом фізичнаабоюридична особа, держава, на якихпокладаєтьсяобов’язокщодовиконаннярішення.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Інструкції з організаціїпримусовоговиконаннярішеньповноваженняпредставниківсторін, якіберуть участь у виконавчомупровадженні, мають бути посвідченнідовіреністюфізичної особи.
Статтею 16 Закону передбаченопредставництвосторін у виконавчомупровадженні.
Відповідно до вказаноїстаттісторониможутьреалізуватисвої права і обов’язки у виконавчомупровадженнісамостійноабочерез представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчомупровадженні не позбавляєїї права мати представника, крімвипадку, коли боржникзгідно з рішеннямзобов’язанийвчинитипевнідіїособисто.
Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізуютьсвої права та виконуютьобов’язки, пов’язані з виконавчимпровадженням, відповідно до вимог закону через своїхзаконних представників.
Представництвоюридичнихосіб у виконавчомупровадженніздійснюєтьсяїхкерівникамичи органами, посадовими особами, якідіють у межахповноважень, наданихїм законом чиустановчими документами юридичної особи, або через представниківюридичної особи.
Представникомюридичної особи у виконавчомупровадженніможе бути особа, яка відповідно до відомостейЄдиного державного реєструюридичнихосіб, фізичнихосіб - підприємців та громадськихформуваньмає право вчинятидіївідіменітакоїюридичної особи без довіреності. Повноваження представникаюридичної особи у виконавчомупровадженніможуть бути підтвердженідовіреністю, виданою і оформленоювідповіднодо закону. Представникможевчинятивідімені особи, яку він представляє,усіпроцесуальнідії, щоїхмає право вчинятитака особа. Дані про наявністьобмеженьщодо представництваюридичної особи у виконавчомупровадженніможутьміститися в Єдиному державному реєстріюридичнихосіб, фізичнихосіб - підприємців та громадськихформуваньабо у виданійдовіреності.
Повноваження адвоката як представникапосвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, щоуповноважені законом на наданнябезоплатноїправовоїдопомоги, або договором про наданняправовоїдопомоги. До ордера обов’язковододаєтьсявитяг з договору, в якомузазначаютьсяповноваження адвоката як представникаабообмеженняйого прав на вчиненняокремихдій як представникасторонивиконавчогопровадження. Витягзасвідчуєтьсяпідписамисторін договору.
Крім того, статтею 17 Закону визначеноперелікосіб, які не можутьбути представниками у виконавчомупровадженні, а саме:
- особи, які не маютьповноїцивільноїдієздатності;
- судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;
- інші особи, яківідповіднодо закону не можутьздійснювати представництво.
Провідний спеціаліст відділу організації та
контролю за виконанням рішень
УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Т.О.Ткачук
«Особливості державної реєстраціїправадержавної або комунальної власності, на завершені будівництвом об’єкти нерухомого майна, право власності на які не зареєстровано до 1 січня 2013 року»
ЗаконУкраїни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі –Закон) визначає, щодержавна реєстрація речових прав на нерухоме майноцеофіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Особливість реалізації права державної власності полягає у тому, що від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Водночас, управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальні громади та утворені ними органи місцевого самоврядування.
Зміст процесу державної реєстрації визначений положеннями Закону та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженим постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок).
Стаття 27 Закону передбачає основний перелік підстав для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Поряд з цим, пункт 44 Порядкуврегульовує питання державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво яких завершено але право власності на які не зареєстровано до 1 січня 2013 року, а саме за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об’єкт.
Так, у випадку визначеному вище, Порядок визначає необхідними для державної реєстрації:
1. Для права державної власності:
- технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
- витяг з Єдиного реєстру об’єктів державної власності щодо такого об’єкта.
2. Для права комунальної власності:
-технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;
- документ, що підтверджує факт перебування об’єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування;
- документ, що підтверджує факт відсутності перебування об’єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням.
Слід зазначити, що зазначена процедура державної реєстрації комунальної власності не розповсюджується на порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та державної реєстрації права власності в порядку визнання спадщини відумерлою.
Щодо деяких особливостей отримання Витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності (далі - Реєстр), слід зазначити, що Реєстр є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства), а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - балансоутримувачі). Розпорядником Реєстру є Фонд державного майна України (далі - Розпорядник). Користувачами Реєстру є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни (далі - користувачі). Так, надання інформації з Реєстру є безоплатним для всіх користувачів у межах їх повноважень, визначених чинним законодавством.
Однак, згідно з Порядком та умовами користування Єдиним реєстром об'єктів державної власності, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 23.03.2005 № 622, Витяг по окремому об’єкту надається лише:
- суб’єкту, який здійснює функції з управління об’єктом державної власності (далі - суб’єкт управління);
- юридичній особі, на балансі якої перебуває об’єкт державної власності;
- органам державної влади, їх посадовим особам у разі, якщо запит зроблено у зв’язку із виконанням ними повноважень, передбачених чинним законодавством.
Додатково повідомляємо, що Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що для територіальних громад, до Державного реєстру прав, вносяться відомості про право власності та суб’єктів такого права, а саме повне найменування територіальної громади села, селища, міста, повне найменування органу місцевого самоврядування та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. У разі проведення державної реєстрації права державної власності до Державного реєстру прав має бути внесено, серед іншого, повне найменування органу державної влади, що здійснює управління (розпоряджання) нерухомим майном та ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
Статтю підготовлено відділом взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
Обов’язкові данні які повинні міститися у ордеріна наданняправовоїдопомоги
Постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 9901/847/18 від 05.06.2019 викладено правову позицію стосовно ордера на наданняправовоїдопомогиу якомумає бути зазначеноконкретнуназву суду.
Відповідно до частинипершоїстатті 55 КАСсторона, третя особа в адміністративнійсправі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересахіншої особи, можебрати участь у судовому процесіособисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частинипершоїстатті 57 КАСпредставникомусудіможе бути адвокат абозаконнийпредставник.
Згідноізчастиною четвертою статті 59 КАСповноваження адвоката як представникапідтверджуютьсядовіреністюабоордером, виданимивідповідно до Закону Українивід 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатськудіяльність»(даліЗакон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частинипершоїстатті 20 Закону № 5076-VIпід час здійсненняадвокатськоїдіяльності адвокат має право вчиняти будь-якідії, не заборонені законом, правилами адвокатськоїетики та договором про наданняправовоїдопомоги, необхідні для належноговиконання договору про наданняправовоїдопомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтересифізичнихосіб, права та інтересиюридичнихосіб у суді, органах державноївлади та органах місцевогосамоврядування, на підприємствах, в установах, організаціяхнезалежновідформивласності, громадськихоб`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноваженьякихналежитьвирішеннявідповіднихпитань в Україні та за її межами.
Таким чином, судовіорганичітковідокремленівідіншихорганівдержавноївлади.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на наданняправовоїдопомоги та порядок веденняреєструордерів, затвердженогорішенням Ради адвокатівУкраїнивід 17 грудня 2012 року № 36, ордер маєміститиназву органу, у якомунадаєтьсяправовадопомога адвокатом, іззазначенням за необхідності виду адвокатськоїдіяльностівідповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системнийаналізнаведених норм даєпідстави для висновку, щозаконодавецьчітковідокремивсудовіоргани як такі, щоповинні бути окремозазначені в ордері на наданняправовоїдопомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якомунадаєтьсяправовадопомога».
Отже, в ордері на наданняправовоїдопомогимає бути зазначено не абстрактний орган державноївлади, а конкретнаназва такого органу, зокрема суду.
Ураховуючинаведене, Касаційнийадміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтованодійшоввисновку, що ордер на наданняправовоїдопомоги, якийвиданийАдвокатськимоб`єднанням, не міститьназви судового органу, у якомунадаєтьсяправовадопомогапозивачу.
Міркування і твердженняпозивача, викладені в апеляційнійскарзі, не спростовуютьправильностівисновків суду першоїінстанції.
Згідно з вимогами пункту 3 частиничетвертої статті 169 КАС позовназаяваповертаєтьсяпозивачеві, якщопозов подано особою, яка не маєадміністративноїпроцесуальноїдієздатності, не підписаноабопідписано особою, яка не має права їїпідписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки адвокат як представникпозивачане надавналежного ордера на підтвердженнясвоїхповноважень, а саме: всуперечвимогамзаконодавства до суду подав ордер, у якому не зазначеноконкретноїназви органу (суду), в якомунадаєтьсяправовадопомога, суд першоїінстанції, повертаючипозовнузаяву на підставі пункту 3 частиничетвертої статті 169 КАС, не допустив порушень норм процесуального права.
Також Велика Палата Верховного Суду вважає за необхіднезазначити, щозвернення до суду, в тому числі, до Верховного Суду як найвищого суду в системісудоустроюУкраїни, щозабезпечуєсталість та єдністьсудової практики [статті 17 та 36 Закону Українивід 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»(далі - Закон № 1402-VIII)] з використаннямправничоїдопомогиіншихосіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 КонституціїУкраїни, статті 16, 57 КАС та статті 10Закону № 1402-VIII) передбачаєнадання до суду належнихдоказівдійсноїволі особи, що є учасникомсправи, на уповноваженняіншої особи на право наданняправничоїдопомоги.Такідоказиповиннівиключати будь-якісумнівистосовносправжності та чинності такого уповноваження на момент вчиненняпевноїпроцесуальноїдії (доказиповинні бути в оригіналіабо у формікопії, якіснооформленої особою, що є учасникомсправи, іззазначенням назви судового органу, у якомунадаєтьсяправовадопомогапозивачу), а такожстосовноохопленнятакоїдіїдійсним колом повноваженьпредставника, щоделегованійомуособою, щореалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструватиповагу до суду, підтверджуючинаявністьповноважень на представництво, а також не позбавлятидовірителя права знати про діїпредставника.
Крім того, суд звертаєувагу на те, щовідповідно до частинивосьмоїстатті 169 КАСповерненняпозовної заяви з огляду на підписанняїї особою, повноваженняякої не підтверджені на здійсненняпредставництва,непозбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленомузаконом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечуєпрактичнуможливістьреалізації права особи на судовийзахист шляхом судового розглядусправиучасникомсправиособистоабо через представника.
Отже, апеляційнускаргу адвоката як представникапозивачавідповідно до частинипершоїстатті 316 КАСслідзалишити без задоволення, а ухвалуКасаційногоадміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2018 року - без змін.
Головний спеціаліст відділу судової
роботи та міжнародного співробітництва
Головного територіального управління
юстиціїуЗапорізькій області І.О.Девятко
