A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Водянська громада
Запорізька область, Василівський район

Консультація міністра юстиції

Дата: 10.10.2019 15:50
Кількість переглядів: 113

 

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 

[*]Договірна держава, Сторона – це держава, яка підписала і згодом ратифікувала, прийняла або затвердила Конвенцію, а також держава, яка приєдналася до Конвенції після набрання нею чинності, якщо Україною не висловлено заперечення проти застосування Конвенції з цією державою у відповідних випадках.

 

Реалізація майна боржника відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства

 

Кодекс України з процедур банкрутства уводиться в дію 21 жовтня 2019 року. Із цієї ж дати припиняє дію наразі чинний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зазначений вище Кодекс запроваджує й регулює продаж майна боржниківвиключно на аукціоні в електроннійсистемі.Розглянемо порядок проведення такого аукціонузгідно з новими правилами.

  • Рівністьучасників та вільний доступ до аукціонного майна.

Ізвведеннямнових правил продажу майна боржників, арбітражнийкеруючий, якийпризначенийгосподарським судом буде замовникомаукціону.

Оголосити про перший аукціонзамовникповиненвпродовж 20 днів з моменту отриманнязгоди на продаж майна, а бо у разівизначеннясудомумовпро нього. Кодексом такожпередбаченооголошення другого та повторного аукціонів. Під час організаціїаукціонів, замовники не можутьвчинятидіїчивстановлювативимоги, якіпорушатьрівністьучасниківаукціону та дискримінуютьїх, оскількиучасники та спостерігачімаютьоднаковий доступ до інформації про виставлене на аукціонмайно. Також Кодекс забороняєвизначатипереважне право купівлі майна на аукціоні.

Окрімзамовнику та електронномумайданчику заборонено надаватидані про іншихучасниківторгів.

  • За порушення прав учасників – штраф.

Так, якщоаукціонбуло проведено з порушенням і цеспричинилоперепони в йогоучастіпорушникзобов'язаний буде сплатити штраф тому учаснику, чиє право було порушено. Розмір такого штрафу – розміргарантійноговнескуабо 10 % відціни, за якоюмайнобулопродане на аукціоні. Все залежитьвід того, яка з цихсум буде більшою.

  • Оплата за аукціон.

Тарифи на участь в аукціоні, поверненнявнесківмаєвизначити Уряд окремим Порядком. Сьогодні такого порядку покищонемає.

Так, оплату за торги на електронномумайданчикусплачуєвиключнопереможець – учасник, якийзапропонувавнайвищуціну.

  • Повторний та другийповторнийаукціони.

У разі, якщо майно не було реалізовановперше на аукціоні, замовникзобов'язанийпротягом одного місяця  оголоситиповторний. Його початкова ціназменшується на 20 % від  цінипершого. Зауважимо, перший аукціонздійснюють без зниженняпочатковоїціни, тоді як повторний – за згодою кредитора абоїхкомітетів.

І, коли вже перший повторнийаукціонзалишився без переможця, замовникпротягом одного місяця(у разі реалізації заставного майна – протягом 45 днів) обов'язково повиненоголосити про другийповторнийаукціон. Сума початкова якогонижча на 25 % відпочатковоїцінипершогоповторного аукціону. Крім того, залишається можливістьпроводитийого зізниженнямпочатковоїціни.

  • Коли аукціонскасовують, а правочинивизнають – недійсними. 

Замовниквправіскасуватиаукціон до моменту початку торгівлише у разіпорушенняйого порядку підготовки. Тодівінпротягом 10 робочих днівмаєоголосити про проведення нового.

Причини про скасуванняаукціонузамовникзазначає в інформації про це через електронниймайданчик. Якщоаукціонбулоскасовано, операториавторизованихелектроннихмайданчиківповертаютьучасникамсплачені ними внески не пізніше 3 банківських днів.  

Такожзазначимо, що правочинщодо продажу майна, якийбуввчинений на аукціоні з порушеннямможе бути визнанийнедійснимгосподарським судом урамкахпровадження у справі про банкрутство за заявоюборжника, арбітражногокеруючого, кредитора або особи, інтересиякоїбули при цьомупорушені.

 

 

Провідний спеціаліст

відділу з питань банкрутства

Головного територіального

управління юстиції

у Запорізькій області                         К.М.Смирнова

 

Податкова знижка на освіту дитини: як отримати і на кого оформити

 

Отримати податкову знижку на навчання ще рік тому могли лише студенти-контрактники вищих навчальних закладів або ж їх батьки, але після внесення змін до Податкового кодексу України, тепер цим правом можуть скористатися і ті, хто сплачує кошти за своїх дітей у закладах дошкільної, середньої шкільної або позашкільної освіти (дитячі садки, спортивні та музичні школи). Повернути гроші можна й за додаткові заняття, але при цьому приватні заклади повинні мати відповідну акредитацію від Міносвіти.

Для студентів, які вступили на військові кафедри або здобуває освіту за кордоном, доведеться розраховувати на власні сили.

Оформити податкову знижку може сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або його член сім’ї першого ступеня спорідненості (мати, батько, дружина/чоловік).

Для повернення частини сплачених за навчання грошей, потрібно буде зібрати пакет документів, до якого входять: паспорт; ІПН (ідентифікаційний код); декларацію про майновий стан і доходи; довідку про заробітну плату (за формою № 3); копію договору з навчальним закладом; копії квитанцій (чеків, платіжних доручень) за навчання; документи, що підтверджують ступінь споріднення (якщо за навчання сплачують батьки, то потрібно надати свідоцтво про народження дитини, якщо на податкову знижку претендує чоловік або дружина – свідоцтво про шлюб); заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування.

Після того як пакет документів вже зібрали, потрібно звернутися до відділення фіскальної служби за місцем проживання.

Оформити податкову знижку можливо до 31 грудня року наступного за звітним (мається на увазі, що у 2019 році подаємо документи за 2018 рік).

Слід звернути увагу щоб у квитанції про сплату за навчання обов’язково були вказані дані саме тієї особи, яка укладала договір із закладом освіти й буде отримувати податкову пільгу.

 Оформленням податкової знижки краще займатися тому, хто офіційно працює і отримує найбільшу зарплату.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися.

Згідно статті 179 Податкового кодексу України у разі ухвалення Вам компенсації за навчання, кошти будуть переведенні на Ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакету документів.

 

 

Головний спеціаліст                                                                           Савчук

 

Письмовий змагальний процес у Європейському суді з прав  людини

        Письмовий змагальний процес у Європейськомусуді з прав людини (далі - Суд) має свої особливості, визначені Регламентом Суду. Змагальні папери мають бути подані до канцелярії Суду у межах строку та з дотриманням певних вимог.

Дата надходження змагальних паперів чи інших документів до канцелярії Суду фіксується на них штампом для реєстрації вхідних документів.

        Усі змагальні папери, а також усі додані до них документи мають подаватися в трьох примірниках, які надсилаються до канцелярії Суду поштою, і один, за можливості, факсом.

        Таємні документи мають надсилатися рекомендованим листом.

        Змагальні папери, подані без запиту з канцелярії, до матеріалів справи не долучаються, за винятком випадків, коли голова палати вирішує інакше.

        Сторона має право подати до Суду змагальні папери чи інші документи, відправивши їх факсимільним зв’язком (факсом). Прізвище особи, яка підписала змагальні папери, вдруковується на них для ідентифікації.

        У змагальному папері має бути зазначено:

- номер заяви і назва справи;

- назва, що відображає характер змісту паперу (наприклад: зауваження щодо прийнятності (та суті справи); відповідь на зауваження Уряду/заявника стосовно прийнятності (та суті справи); додаткові зауваження щодо прийнятності (та суті справи); меморандум тощо).

          Крім того, змагальний папір, як правило, має бути:

- виконаний на аркуші розміром А4 з полями, не менше ніж 3,5 см;

- написаний розбірливо і, бажано, поданий у друкованій формі;

- з усіма числовими виразами, наведеними у вигляді цифр;

- з послідовно пронумерованими сторінками;

- має бути поділений на розділи та/або містити підзаголовки відповідно до форми і стилю ухвал і рішень Суду («Щодо фактів» / «Національне право (та практика)» / «Оскарження» / «Щодо права»; далі, якщо цього потребують обставини, мають іти розділи «Попереднє заперечення щодо …»; «Стверджуване порушення статті…», якщо таке є);

- має містити окремий розділ з відповіддю на запитання, поставлене Судом, чи на аргументи іншої сторони;

- має містити посилання на кожний документ або доказ, згадуваний у змагальному папері чи долучений до нього.

        Якщо обсяг змагального паперу перевищує 30 сторінок, разом з ним має також подаватися стислий виклад його змісту. Якщо разом із змагальними паперами сторона подає документ та/або інші речові докази, кожний такий доказ має міститися в переліку, що додається окремо.

         Змагальний папір сторони, поданий після повідомлення про надходження заяви, має містити:

1) будь-які зауваження, які сторона бажає зробити стосовно фактів справи, однак:

- якщо сторона не оспорює факти, наведені у підготовленому канцелярією викладі обставин справи, вона повинна обмежитися короткою констатацією такої своєї позиції;

- якщо сторона оспорює лише частину фактів,викладених канцелярією,чи бажає доповнити їх, вона повинна обмежитися викладом зауважень стосовно таких конкретних фактів;

- якщо сторона заперечує згадані факти або частину фактів, наведених іншою стороною, вона повинна чітко зазначити, які факти вона не оспорює, і обмежитися зауваженнями стосовно оспорюваних нею фактів;

2) правові аргументи, які стосуються, по-перше, питання прийнятності і, по-друге, суті справи; однак:

- якщо стороні поставлено конкретні запитання стосовно фактичного чи правового аспекту справи, ця сторона повинна обмежитися своїми аргументами у відповіді на такі запитання;

- якщо у змагальному папері міститься відповідь на аргументи іншої сторони, такі доводи мають адресуватися у відповідь на конкретні аргументи і наводитися в порядку, встановленому вище.

        Змагальний папір сторони,поданий після прийняття заяви, має містити:

1) коротко сформульовану позицію сторони стосовно фактів справи, у вигляді, в якому їх викладено в ухвалі щодо прийнятності заяви;

2) правові аргументи по суті справи;

3) відповіді на конкретні запитання, поставлені Судом стосовно фактичних чи правових аспектів справи.

        Кожна сторона повинна подбати про те, щоб змагальні папери та будь-які супровідні документи чи докази вчасно надійшли до канцелярії Суду.

        На прохання сторони, строк, встановлений для подання змагальних документів, може бути продовжено. Відповідно сторона повинна подати прохання про продовження строку одразу після того, як їй стали відомі обставини,що є підставою для такого продовження. У разі задоволення прохання рішення про продовження строку чинне для всіх сторін, для яких спливає строк,включаючи ті сторони, які не зверталися з таким проханням.

        Якщо сторона не подала змагальних паперів згідно з вимогами, голова палати може повторно зажадати від такої сторони змагальних паперів на дотримання цих вимог. Невиконання зазначених умов може призвести до того, що змагальні папери вважатимуться поданими з порушенням встановленого для цього порядку.

 

 

Провідний спеціаліст сектору з питань

забезпечення діяльності

Уповноваженого у справах

Європейського суду з прав людини

Головного територіального управління

юстиції у Запорізькій області                                                А.І.Кусій

 

Антикорупційна політика в Україні

 

Антикорупційна політика - це комплекс правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів, спрямованих на створення системи запобігання та протидії корупції і усунення причин її виникнення.

Метою антикорупційної політики є зниження рівня корупції та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян та суспільства від її негативних наслідків.

 Демократичні перетворення, що нині відбуваються в Українській державі, супроводжуються складними процесами реформування політичних, економічних і правових відносин. Однією з найважливіших складових цього вкрай непростого процесу є запобігання та протидія корупції.

Корупція гальмує еволюцію правової системи, унеможливлюючи наближення України до передових світових показників рівня життя. Відсутність дієвих важелів боротьби з корупцією, поширення корупціогенних ризиків практично на всі сфери суспільного життя, лояльне ставлення частини громадян до вказаного явища призвели до того, що корупційна діяльність на всіх щаблях влади паралізувала проведення реформ, визначених керівництвом держави як пріоритет розвитку.

Дієва протидія корупції неможлива без послідовних, спланованих і скоординованих дій, об’єднаних однією концепцією, оскільки системні явища потребують системного підходу в їх подоланні. З початку 1990-х років урядами України вживалися заходи з розроблення стратегії подолання корупції в державі, для чого приймалися відповідні документи у формі державних програм, планів, концепцій тощо. Але антикорупційне законодавство проголошувало декларативні гасла й передбачало за них неадекватні санкції, які не могли служити заходом стримування вчинення злочинів потенційними корупціонерами. Тому такі заходи, як показують результати численних національних і закордонних досліджень, жодним чином не вплинули на стан та рівень корупції, який з кожним роком тільки збільшувався.

Високийпоказник сприйняття корупції громадянами пояснюється відсутністю дієвих реформ у сфері протидії корупції та неефективною діяльністю органів правопорядку щодо виявлення корупційних правопорушень та притягнення винуватців до відповідальності, про що говорить, зокрема, незадовільне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо запровадження антикорупційних стандартів.

В Україні фактично була відсутня ефективна стратегія протидії корупції, яка б враховувала гостроту проблеми та актуальність ситуації.

Недолікиактуалізували необхідність ухвалити новий стратегічний документ, який би комплексно підійшов до розв’язання проблеми, визначив чіткі цілі, часові рамки й засоби їх досягнення, а також поєднав антикорупційні реформи з іншими, зокрема такими як судова реформа, реформа органів правопорядку, публічної служби, адміністративна тощо. Таким документом покликана стати нова Антикорупційна стратегія.

14 жовтня 2014 р. Верховна Рада України в другому читанні прийняла закони України «Засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів». Крім того, 16 вересня 2014 р. було прийнято Закон України «Про очищення влади», який передбачає механізми люстрації посадових осіб органів державної влади й місцевого самоврядування.

Ухваленіантикорупційні закони – це базові документи, які містять основні принципи як оголосити війну корупції та виграти її.

Ці закони були розроблені та впроваджені в життя на підставі, зокрема, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO); антикорупційних рекомендацій Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС; рекомендацій Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанської комісії); пропозицій програми SIGMA. Указані рекомендації, у свою чергу, ґрунтуються на ключових міжнародних актах антикорупційного спрямування, більшість яких ратифіковано Україною. Так, згідно зі ст. 5 і 6 Конвенції ООН проти корупції від 31 жовтня 2003 р. держави-учасниці повинні розробляти й здійснювати ефективну скоординовану політику щодо протидії корупції та утворити з цією метою спеціально уповноважений орган (органи).

Прийняття нового антикорупційного законодавства знаменує новий етап в антикорупційній політиці держави. Таку думку висловлювали і фахівці у сфері протидії корупції, і урядовці, і представники громадських організацій.

Особливо робився акцент на важливість врахування міжнародних рекомендацій.

Революційні зміни мають на меті комплексне реформування системи протидії корупції, відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав і гармонізують законодавство України з європейськими стандартами. Така стратегія реформи відповідає зобов’язанням, проголошеним Україною в Угоді про асоціацію з ЄС.

Ця Стратегія мала на меті розв’язати назрілі в українському суспільстві корупційні проблеми, враховуючи численні міжнародні рекомендації.

Окремим напрямом антикорупційної реформи, визначеної Стратегією, є створення самостійного органу, який здійснював би оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування в кримінальних корупційних правопорушеннях. Правове підґрунтя для формування такого органу створює Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Антикорупційне бюро – це слідчий правоохоронний орган із повноваженнями здійснювати процесуальні, слідчі дії та оперативно-розшукову діяльність. Це, швидше, каральний орган. Його функції – збирати докази щодо можливої причетності до корупційних злочинів високопосадовців. Подібні структури існують у США, Польщі, Франції, Сінгапурі, Ізраїлі, Індії.

Створення органу, який би займався боротьбою з корупцією, була однією з вимог ЄС до України для отримання безвізового режиму. У Євросоюзі вважають, якщо є проблема, значить, має бути й установа.

Доцільно акцентувати увагу на появі в національному правовому полі, крім органу протидії корупції, яким є бюро, також і органу запобігання корупції. Таким органом є Національне агентство з питань запобігання корупції, на яке згідно зі ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» покладено: здійснювати контроль за виконанням законодавства з питань етичної поведінки, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів у діяльності службовців; здійснювати перевірки декларацій осіб, їх зберігання та оприлюднення, проводити моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; здійснювати співпрацю з викривачами, вживати заходів щодо їх захисту, притягувати до відповідальності осіб, винних у порушенні їхніх прав, тощо.

Національне агентство з питань запобігання корупції – центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.

Отже, за прогресивним задумом нинішніх реформаторів від влади ситуацію покликані кардинально змінити новостворювані структури: Національне антикорупційне бюро й Національне аге


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь