Інформує ГТУЮ у Запорізькій області
«Як виховати патріота України?»
Патріотизм (грец. πατρι?της — співвітчизник, грец. πατρ?ς та лат. patria — батьківщина) – громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни і свого громадянства, мови, історії, традицій, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності.
У повсякденному житті ми, як правило, не замислюємось над змістом поняття «патріотизм». Та й у наш час, коли буває важко забезпечити свою родину, далеко не кожен готовий пожертвувати своїми інтересами заради держави. Тому частина населення України не бажає бути патріотами. Звичайно, тут діють ще й інші фактори, такі, як слабкість історичної пам’яті та переважно атеїстичний спосіб мислення.
Багаторічний вплив радянської пропаганди, метою якої було виховання радянської людини (відданого партії атеїста), спричинив формування низки негативних рис характеру сучасного українця: нечіткість національної ідентичності, пасивність, слабкість етичних орієнтирів.
З іншого боку, зловживання радянських урядовців призвели до тотальної зневіри людей у державі. Зневірені батьки виховали покоління 1980-х, 1990-х років, а їхні діти виховують уже своїх дітей.
Та все ж Україна має понад тисячолітню історію державності, українська нація є однією з провідних у Європі, українські традиції та культура є багатими, самобутніми та мають потужне духовне підґрунтя.
З відновленням незалежності України в 1991 році перед владою постало завдання відродження української нації, формування громадянського суспільства та правової держави.
Протягом цих 28 років органи влади, державні та комунальні установи, громадські організації вживали різноманітних заходів для виховання громадян України в дусі поваги до Конституції і законів України, її державних символів, до державної мови, історичного минулого та духовної й культурної спадщини України.
У 2014 році питання виховання патріота України постало з новою силою. Щоб надати системності роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних установ, громадських організацій Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 було затверджено Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки.
Задля активізації взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань у питаннях національно-патріотичного виховання Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 затверджено нову Стратегію національно-патріотичного виховання (далі – Стратегія).
У Стратегії особлива увага звертається на формування активної громадянської та державницької позиції, почуття власної та національної гідності українців, усвідомлення громадянами досягнень Українського народу, його інтелектуальних, духовних та інших надбань, виховання готовності громадянина до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Міністерство юстиції України, до завдань якого входять формування та реалізація державної правової політики, виконує важливу функцію відновлення довіри громадян до влади. Для цього Мін’юст розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів, здійснює правову експертизу проектів законів, інших актів законодавства, здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, координує нормотворчу діяльність у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.
Також Міністерство юстиції України та його територіальні органи безпосередньо працюють з громадянами в рамках загальнонаціонального правопросвітницьогопроєкту «Я маю право!» (далі – проєкт ЯМП!). Фахівці органів юстиції дають людям знання про їхні права та обов’язки, навчають, як захистити свої права. Таким чином, органи юстиції роблять свій внесок у формування громадянської компетентності, підвищення правової та національної свідомості українців.
Упевнений, що спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань можна реалізувати завдання Стратегії – формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвиток суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу.
Начальник Головного територіального
управління юстиції у Запорізькій області С.А.Васильцов
Закон України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству» в дії!
Постановою Верховного Суду по справі № 638/17813/18 від 05.07.2019 викладено правову позицію стосовновидачіобмежувальногоприписуз метою уникнення у майбутньомудомашньогонасильства у будь-якомупрояві,обґрунтованозаборону особи протягоммісяцяперебувати у місціпроживанняпозивача.
Основним нормативно-правовим актом, якийрегулюєспірніправовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству». Цей Закон визначаєорганізаційно-правові засади запобігання та протидіїдомашньомунасильству, основнінапрямиреалізаціїдержавноїполітики у сферізапобігання та протидіїдомашньомунасильству, спрямовані на захист прав та інтересівосіб, якіпостраждаливід такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частинипершоїстатті 1 Закону України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству»домашнєнасильство - цедіяння (діїабобездіяльність) фізичного, сексуального, психологічногоабоекономічногонасильства, щовчиняються в сім`їчи в межах місцяпроживанняабоміж родичами, абоміжколишнімчитеперішнімподружжям, абоміжіншими особами, якіспільнопроживають (проживали) однієюсім`єю, але не перебувають (не перебували) у родиннихвідносинахчи у шлюбіміж собою, незалежновід того, чипроживає (проживала) особа, яка вчинила домашнєнасильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповіднодо пункту 2 частинипершої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству» до спеціальнихзаходівщодопротидіїдомашньомунасильствуналежитьобмежувальнийприписстосовнокривдника.
За пунктом 7 частинипершої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству» обмежувальнийприписстосовнокривдника - цевстановлений у судовому порядку західтимчасовогообмеження прав чипокладенняобов`язків на особу, яка вчинила домашнєнасильство, спрямований на забезпеченнябезпекипостраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Прокоп`єва Н.В. зазначала, що особа відносно неї вчиняє домашнє, фізичне, економічне психологічне насильство, а саме: ображає, принижує її перед сином, знущається, наносить тілесні ушкодження.
Відповідно до частинипершоїстатті 350-6 ЦПК Українирозглянувшизаяву про видачуобмежувальногоприпису, суд ухвалюєрішення про задоволення заяви або про відмову в їїзадоволенні.
Законом України «Про запобігання та протидіюдомашньомунасильству»визначено, щовидачаобмежувальногоприпису є заходом впливу на кривдника, якийможевживатисялише в інтересахпостраждалихосіб та уразінастанняпевнихфакторів та ризиків.
Суди дійшли правильного висновку, що в сім`ївиникаютьконфліктніситуації. Саме з метою уникнення у майбутньомудомашньогонасильства у будь-якомупрояві судом обґрунтовано заборонено особіпротягоммісяцяперебувати у місціпроживанняпозивача.
Головний спеціаліст відділу
судової роботи та міжнародного
співробітництва Головного територіального
управління юстиції у Запорізькій області О.Є.Варфоломєєва
Я МАЮ ПРАВО!
Як протидіяти торгівлі людьми й не стати жертвою злочинців
Щотакеторгівля людьми?
У статті 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» зазначено, що торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Як вербують торгівці людьми?
Вербувальники зазвичай використовують особисті зв’язки або фальшиві рекламні оголошення у місцевій пресі, нелегальні кадрові агенції та веб-сайти з працевлаштування. Посередниками у вербуванніможуть стати і ті, кому Ви довіряєте – знайомі, приятелі, сусіди, а інколинавітьдрузіабородичі. Часом вони й самі не знають, якиминасправдіможуть бути наслідкивашоїподорожі.
Як убезпечити себе під час працевлаштування за кордоном?
Для легального працевлаштування за кордоном окрім закордонного паспорту, трудової угоди та дозволу на роботу виповинніматиробочувізу. Пам’ятайте, щотрудовадіяльність за туристичною, діловою (бізнес) абогостьовоювізою є порушенням закону країниперебування. Як правило, виїхати за кордон за туристичноючигостьовоювізою і вже за кордоном переоформитиїї на робочунеможливо.
Погоджуючись на нелегальнепрацевлаштування Ви можете потрапити у небезпечнуситуаціютрудовоїексплуатації та стаєтенезахищенимивідзловживань з боку роботодавця.
Якщо Ви вирішилискористатисяпослугамифірми-посередника, перевіртеїїлегальність на веб-сторінціДержавноїслужбизайнятостіУкраїни http://www.dcz.gov.ua або у Єдиному державному реєстріюридичнихосіб, фізичнихосіб-підприємців та громадськихформувань https://online.minjust.gov.ua.
У жодномуразі не погоджуйтесянадаватифальшивідокументиабонеправдивуінформаціюпід час інтерв’юзіспівробітниками консульства.
Переговори та укладання договору ізагенцією з посередництва при працевлаштуваннянамагайтесь не вести наодинці з агентом. Запросітьіз собою взяти участь у переговорах свою довірену особу.
Обов’язковоознайомтесь з правами працівників та мігрантів у відповіднійкраїніпризначення; у більшостікраїнвстановленістандартимінімальногорівня оплати праці, максимальноїтривалостіробочого дня та компенсацій у випадкунещаснихвипадків на виробництві.
Також, обов’язково запитайте свого закордонного роботодавця про медичнеобслуговування та соціальнийзахист, на які Ви можете сподіватись. Пам’ятайте, щороботодавцімаютьобов’язки по відношенню до своїхпрацівників.
Крім того, запишітьконтактнуінформаціюорганізацій, якіможутьдопомогти вам захиститисьвідзловживань. Цейперелікконтактноїінформаціїмаєвключати консульства України за кордоном та, якщоможливо, урядові та неурядовіорганізації, якізаймаютьсязахистом прав мігрантів у відповіднійкраїніпризначення. Негайнозв’яжітьсязіспівробітникамивідповідної установи в скрутнійситуації.
Кудизвернутись за допомогою особам, якіпостраждаливідторгівлілюдьми?
У пункті 11 постанови КабінетуМіністрівУкраїнивід 22.08.2012 № 783 «Про порядок взаємодіїсуб’єктів, якіздійснюють заходи у сферіпротидіїторгівлі людьми» зазначено, що у разі коли особа постраждалавідторгівлі людьми за кордоном, вона можезвернутися за допомогою до дипломатичного представництваУкраїни в державі, в якій вона перебуває.
ДипломатичнепредставництвоУкраїни за кордоном сприяєповерненнюгромадянУкраїни, постраждалихвідторгівлі людьми.
Крім того, в статті 18 розділу V Закону України «Про протидіюторгівлі людьми» зазначено:
1. Дипломатичніпредставництва та консульські установи України у разінеобхідностізабезпечуютьгромадянУкраїнивідповідними документами для повернення в Україну, надаютьнеобхіднуконсультаційну і правовудопомогу та вживаютьнеобхіднихзаходівщодоїхповернення в Україну.
2. У разівідсутності у громадянУкраїни, якіпостраждаливідторгівлі людьми, коштів для повернення в Українудипломатичніпредставництва та консульські установи Українисприяютьповерненнюїх в Україну.
Пам’ятайте, що торгівля людьми – явище, яке існує в усіх країнах. Потрапити у небезпечнуситуаціюможе будь-хто. Володінняінформацією про сучасне рабство можедопомогти Вам у скрутнійситуації. Будьте обізнаними та пильними.
Для отримання додаткової правової консультації звертатися до Єдиного контакт-центру за номером 0 800 213 103.
Спеціаліст відділу організаційної
роботи, документування та контролю
Головного територіального управління
юстиції у Запорізькій області А.А.Коваленко
«Шлюб за добу» у Запоріжжі
Кабінетом Міністрів України з метою апробації європейських стандартів, спрямованих на створення сприятливих умов для отримання фізичними особами адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану 13.07. 2016 року прийнято розпорядження№ 502-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу».
Наказом Міністерства юстиції України від 22.07.2016 № 2247/5 «Про реалізацію пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» для забезпечення реалізації гарантованого державою права на шлюб установлено порядок та дії працівників відділів державної реєстрації шлюбу під час реалізаціх пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу.
Відповідно до вищезазначених нормативно-правових актів послуга з організації проведення державної реєстрації шлюбу за обраним заявниками місцем у визначені ними строки надається суб’єктом господарювання – юридичною особою публічного права.
У місті Запоріжжі такими суб’єктами господарювання є: Запорізька обласна філармонія Запорізької обласної ради; Запорізький академічний обласний українсько-драматичний театр ім.В.Г.Магара; позашкільний навчальний заклад «Комунарський районний центр молоді та школярів»; комунальний заклад «Центр надання послуг»; Запорізька філія ДП «ЦОІ»; Палац кільтури «Хортицький».
Замовник (громадяни, наречені) звертаються до Виконавця (суб’єкта господарювання) та укладають договір про надання послуги з організації проведення державної реєстрації шлюбу. Договором визначається дата і час надання послуги та місце надання послуги.
Замовники (громадяни) подаютьВиконавцютакідокументи: паспорт громадянинаУкраїни, паспортний документ іноземцяабо документ, щопосвідчує особу без громадянства. У разі,якщоЗамовником є іноземець, додається документ, щопідтверджуєзаконністьйогоперебування на територіїУкраїни.
У разіякщоЗамовникиабо один з них ранішеперебували у шлюбі – документи, щопідтверджуютьприпиненняпопередньогошлюбуабовизнанняшлюбунедійсним ( свідоцтво про розірванняшлюбу, рішення суду про розірванняшлюбу, про визнанняшлюбунедійсним, яке набрало законноїсили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновоквідділудержавноїреєстраціїактівцивільного стану про анулювання актового запису про шлюбу, який є недійсним, тощо).
Документи, які складенііноземноюмовою, подаються разом з їх перекладами українськоюмовою, засвідченими в установленому порядку.
Документи про сплату державного мита та про сплатуплатнихпослуг, щонадаютьсявідділомдержавноїреєстраціїактівцивільного стану, додаються до заявки обов’язково.
Виконавець виготовляє копії представлених документів та своєчасно подає разом із заявкою на проведення державної реєстрації уповноваженому працівнику відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Виконавецьзабезпечуєсвоєчаснеприбуттяуповноваженогопрацівникавідділудержавноїреєстраціїактівцивільного стану для наданняпослуги.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану забезпечує невідкладне опрацювання заявки на проведення державної реєстрації шлюбу та договору про надання послуги з організації проведення державної реєстрації шлюбу, укладеного між заявниками та організатором державної реєстрації шлюбу.
Працівники відділудержавної реєстрації актів цивільного стану після прийняття заявки на проведення державної реєстрації шлюбу здійснюють перевірку у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відомостей про сімейний стан осіб, які бажають зареєструвати шлюб,складають заяву про державну реєстрацію шлюбу та заяви на отримання платних послуг.
Під час проведення державної реєстрації шлюбу у місці та у час, які визначені у заявці організатора державної реєстрації шлюбу, працівники відділу державної реєстрації актів цивільного стану забезпечують підписання заявниками заяви про державну реєстрацію шлюбу та заяв на отримання платних послуг; ознайомлюють наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків, обов’язком повідомити один одного про стан свого здоров’я, попереджають наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для реєстрації шлюбу та інформують щодо можливості здійснення ними медичного обстеження. Також відділ державної реєстрації актів цивільного стану організовує та надає платні послуги.
На теперішній час у рамках Пілотного проекту проводять реєстрацію шлюбу всі відділи державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі. У 2019 році відділами державної реєстрації актів цивільного стану міста Запоріжжя вже зареєстровано у рамках пілотного проекту 435 шлюбів. З моменту запровадження у місті Запоріжжі скористалися такою послугою 1323 пари.
Контактні телефони, по яким можна з’єднатися з організаторами – 0978215202; 0667800427; 0676123224; 0971122776; 0976044814; 0674255833.
Будь ласка, запрошуємовсіхбажаючихзареєструватишлюб за добу!
Заступник начальника відділу
державної реєстрації актів
цивільного стану Управління
державної реєстрації Головного
територіального управління
юстиції у Запорізькій області С.Г.Усенко
27.08.2019
Відмова у вчиненні нотаріальних дій
Завданнями Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області є участь у забезпеченні реалізації державної політики з питань діяльності нотаріату, сприяння розвитку системи надання правової допомоги з метою реалізації прав і свобод громадян, забезпечення захисту прав людини і громадянина у сфері діяльності нотаріату.
Нотаріус – це процесуально незалежна особа, яка самостійно приймає рішення, вчиняє нотаріальні дії та відмовляє в їх вчиненні (посвідченні).
Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон)та глави 13 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5 (далі – Порядок),нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії має право відмовити у вчиненні нотаріальних дій.
Однак, згідно з частиною третьою статті 49 Закону та пункту 4 глави 13 розділу I Порядку,нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Відмова особі у вчиненні такої дії проводиться у встановленому законом порядку та за наявності відповідних підстав, передбачених законодавством.
Перелік таких підстав визначає частина перша статті 49 Закону.
Так, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;
2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;
4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;
5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;
6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
