A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Водянська громада
Запорізька область, Василівський район

Інформація від Енергодарської ОДПІ

Дата: 02.05.2019 20:59
Кількість переглядів: 158

Від ліцензування продажу підакцизних товарів місцеві бюджети Запорізького регіону отримали 9 мільйонів

 

Запорізькі підприємці та торговельні компанії з початку року сплатили до місцевих скарбниць 9 мільйонів гривень плати за ліцензії на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Фахівці фіскальної служби області видали суб'єктам господарювання майже дві тисячі нових документів, зокрема, 1107 – на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та 876 дозволів на право реалізувати уроздріб вироби з тютюну. Крім того, продовжено термін дії 3121 ліцензії, призупинено 233 та анульовано 513 документів, у тому числі за продаж алкогольної продукції неповнолітнім.

Усього в Запорізькій області загальна кількість діючих ліцензій склала 8114.

Також упродовж цього року співробітники органів ДФС регіону провели 172 перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів. За їхніми результатами застосовані штрафні санкції на загальну суму 3 мільйони 470,3 тисячі гривень.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Легалізація ринку підакцизних товарів

Спікер: Фахівець ГУ ДФС

Складання зведених податкових накладних: заповнення графи 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)"

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу).

Всі податкові накладні і розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому КМУ, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

У разі складання зведених податкових накладних, зокрема, податкових накладних, складених відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у графі 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" вказується "грн" (п.п. 3 п. 16 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджені наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307).

Тобто, при складанні податкових накладних для розподілу сум «вхідного» ПДВ за товарами/послугам, які неможливо пов’язати з відповідними конкретними операціями (пільгованими або оподатковуваними)  за п. 199.1 ПКУ, у графі 4 зазначається «грн».

Якщо у зазначених податкових накладних у графі 4 "Одиниця виміру товару/послуги / умовне позначення (українське)" зазначено "послуга", такі податкові накладні, вважаються такими, що складені з порушенням.

Затверджено експериментальні моделі для заміни касових апаратів

Міністерством фінансів України наказом від 26.03.2019 №121 затверджено  перелік новітніх моделей програмних і програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, що беруть участь в експериментальному проекті.

https://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%2026032019%20%D0%B0%D0%BF%D0%B4.PDF

Учасниками експериментального проекту є виробники і користувачі новітніх моделей таких комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Вимоги до новітніх моделей комплексів на період експериментального проекту встановлені п. 7 «Порядку реалізації експериментального проекту», затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2018 р № 472.

 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/472-2018-%D0%BF2

Як визначено Постановою, новітня модель РРО - це технологічне рішення для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, зокрема інтернет-торгівлі, громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, автоматів із продажу товарів і послуг, прийому готівки для подальшого переказу, послуг із перевезення пасажирів та інших послуг, яке ще не впроваджено в області застосування РРО.

Помилково склали дві податкові накладні на одну поставку. Як виправити?

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

У разі допущення платником ПДВ помилок при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, передбачена можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості або якщо коригування у підсумку не змінює суму компенсації;

-   отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 1, п. 6 розділу III «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Зазначена норма передбачена п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

Виплата доходу нерезиденту: визначення суми податку

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1  ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок.

Зазначений податок з доходів нерезидентів сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів нерезиденту.

Нагадуємо, що у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України необхідно подати фіскальному органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.

Форму такого звіту затверджено наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 №467), а саме як "Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" додатка ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

При цьому, рядок 9 заголовної частини декларації з податку на прибуток "Особливі відмітки" доповнено категорією "платник єдиного податку" (у зазначеному полі декларації проставляють позначку платники єдиного податку, які здійснювали на користь нерезидента будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом).

Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2  ст. 141 Податкового кодексу.

Підприємство має пільгу з земельного податку.

Які виникають наслідки, якщо земельна ділянка надається в оренду?

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що  справляється у формі земельного податку або орендної плати за  земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу.

При цьому, пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності не передбачені.

Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу).

Отже, юридичні особи, які користуються земельними ділянками, що не оподатковуються земельним податком, та надають в оренду їх або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Запоріжці поповнили бюджети на 5,8 мільярда гривень

 

За чотири місяці поточного року від запорізьких платників податків до бюджетів усіх рівнів надійшло 5 мільярдів 816,3 мільйона гривень, що на 1 мільярд 218 мільйонів більше, ніж за відповідний період минулого року (без показників великих підприємств, зареєстрованих у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, 2 мільярди 934 мільйони із загальних надходжень сплачено до державного бюджету. Минулорічний рівень перевищено на 801,5 мільйона або на 37,6 відсотка.

Найбільші суми забезпечила сплата податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт та послуг – 1 мільярд 41 мільйон. Це на 45,4 мільйона більше, ніж у січні-квітні минулого року.

Підприємства регіону спрямували до державної казни 954 мільйони гривень податку на прибуток, збільшення до показників аналогічного періоду 2018 року склало 645 мільйонів.

З доходів фізичних осіб бюджет отримав 591 мільйон гривень ПДФО, що на 93 мільйони або на 18,6 відсотка більше даних попереднього року.

Крім того, до державної скарбниці сплачено майже 190 мільйонів гривень військового збору (+31,4 мільйона гривень), 73 мільйони гривень рентної плати за використання природних ресурсів та 38 мільйонів гривень екологічного податку (+5 мільйонів гривень).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

ТЕМА: Наповнення бюджету

Спікер: Начальник ГУ ДФС

Земельні ділянки, за які підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи сплачують земельний податок

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку 4-ї групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку 4-ї групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

- сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

- несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ст. 22 Земельного кодексу України).

Отже, підприємства – платники єдиного податку 4-ї групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п. 292 1.1 ст. 292 1, ,  п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.

Що необхідно здійснити платникам акцизного податку до 01 липня 2019 року?

З 01.05.2019 р. запроваджується реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, засобами якого здійснюватиметься реєстрація платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового — розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних.

Суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:

- з 01.05.2019 р. до 01.06.2019 р. зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;

- до 01.07.2019 р. зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в СЕАРП усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 р.;

- протягом 20 календарних днів, починаючи з 01.07.2019 р., подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01.07.2019 р. із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів.

Акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої";

Акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Зазначені норми визначені п.п. 14.1.6,  п.п 14.1.6ст. 14, підрозд. 5 розд. XX Податкового кодексу.

Відповідальність за порушення термінів сплати податків

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом визначених строків, такий платник податків притягується до штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового  боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, на суму грошового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобовязання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

 При цьому неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, платежів, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (при повторному порушенні протягом року - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Зазначена норма передбачна


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь